відлучитися
Смотреть что такое "відлучитися" в других словарях:
відлучитися — див. відлучатися … Словник синонімів української мови
відлучитися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
вириватися — I а/юся, а/єшся, недок., ви/рватися, вуся, вешся, док. 1) Відокремлюватися, відділятися від чого небудь. || Випадати, вислизати з чого небудь, звідкись. 2) Із силою звільнятися (від кого , чого небудь). || Переборюючи перешкоди, труднощі,… … Український тлумачний словник
відлучення — я, с. Дія за знач. відлучити й відлучитися 1), 2) … Український тлумачний словник
відпрохувати — і відпро/шувати, ую, уєш, недок., відпроха/ти, а/ю, а/єш і відпроси/ти, ошу/, о/сиш, док., перех., заст. Просьбами домагатися для когось дозволу відлучитися куди небудь … Український тлумачний словник
відпрохуватися — і відпро/шуватися, уюся, уєшся, недок., відпроха/тися, а/юся, а/єшся і відпроси/тися, ошу/ся, о/сишся, док. 1) Прохаючи, брати дозвіл у кого небудь, щоб відлучитися з місця роботи, з дому тощо. 2) Прохати про звільнення від чого небудь … Український тлумачний словник
відхибнутися — ну/ся, не/шся, док., діал. Відлучитися на короткий час … Український тлумачний словник
звільнення — я, с. Дія за знач. звільнити I. •• Зві/льнення на бе/рег (у мі/сто і т. ін.) дозвіл військовослужбовцеві, курсантові військового училища і т. ін. відлучитися на якийсь час із корабля або з розташування військової частини … Український тлумачний словник
відлучатися — відлучитися (іти, їхати кудись, залишаючи кого / що н. на відносно нетривалий час), відходити, відійти … Словник синонімів української мови
